Така от шняга

Так буває, коли подобається якийсь актор-співак-тощо, а потім виявляється, що він одружений. Ну це ж треба! Така образа, такий ніж в спину! Ну як він міг?

Я забобонно ставлюсь до впевненості. Не кажи гоп, поки не - девіз.

Вперше в житті кілька днів ходила збуджена від впевненості. Так точно знала все наперед, так раділа визначеності. Все було легким і чудовим. Факфакфакфакфакфакфакфакфакфак.
Це ніби вручили титул королеви світу, а потім знайшли компрометуюче фото і ганебно відібрали корону. Факфакфакфакфакфакфакфакфакфак.

Це ніби 5 хвилин розмішуєш цукор в чашці, а виявляється, що чай без цукру. Факфакфакфакфакфакфакфакфакфак.

Це ніби дивом знаходиш останню сигарету, а запальничка не працює

Всі працюють, а я шо, шо? Чергую!
Ну да. Хто на що вчився)

Ну шо ж?
Побажайте нам гарного польоту.
від завтра я не zavzhdy_av, а  tyzhden_unav.
кураж-кураж-кураж
Сподіваюсь жмихи доглянуть Толіка і Яшу.

 час випробувати панамки 

Теперь об очень неприятном. Или об ультиматумах. Никто не любит ультиматумы. Кроме тех, кто их ставит. По трем причинам. Во-первых, ультиматум - это всегда проверка на прочность. На прочность позиции, в основном, на прочность чувств, если угодно. Никому не нравится, когда его проверяют. Проверяют - значит не доверяют. Во-вторых, ультиматум предполагает отказ. Сторона, ставящая ультиматум, осознает возможность отказа, поэтому у второй стороны возникает предчувствие, что первая сторона только и ждет этого отказа. А это неприятно, потому что от отказа теряет больше вторая сторона, как кажется. В-третьих, ультиматум рассчитан на бес противоречия, который в каждом из нас живет. Слыша ультиматум, исподволь хочется поступить наоборот (читай отказать), потому что никто не любит рамок, даже самых невинных рамок. Процесс апелляции к бесу всегда болезненный, мучительный.
Сегодня я ставлю ультиматум, но я не из тех, кто их любит. Я ненавижу их по тем трем причинам. Но мне приходится.

ніколи не думала, що отримаю подібне смс: "У брата пропал табун лошадей. вот этих лошадок и искали. Нашли!"

 "лашадкі"??? Але ж молодці - знайшли!
я теж хочу шукати табун лашадєй!!! 

"Ти чого трубку не брав?" 
"Та занятий був. Табун шукав"

Я перетворююсь на овоч. Якщо бувають овочі із хронічно хворим горлом.
Треба якось ся рятувати.
Добре, що додому не треба їхати три доби поїздом. Хоча... зарікатися тут не безпечно. Як завжди всі на своїй валнє  

Ребятня, sos us! We need your help, we need your inspiration!!!!!
Вкотре доводиться змінювати місце локації.
Висиляють нас з Коссс((((((((((


Якщо хтось володіє інформацією, яка може бути нам корисна, то будемо вдячні

K факін Z

U факін A

Чим далі в ліс...

Прарвьомса?

Рідне Запоріжжя зустріло гарною осінню, 
засмаглими батьками, 
племінником і племінницею, які швидко ростуть,
 друзями, які так і лишились ненапряжними, 
ну і надиво чистими вулицями.
ТСР пройшов як завжди без навчання, але пройшов і добре.
А ще краще, що я знову із своєю літнєю зачіскою і я знову починаю рахувати дні!!:) 
В суботу!!!!! 
А зараз: що може бути краще за післяпоїздний душ?:))))

Карочє, я запарилася, тупо дуже! На мене чекає німецький романтизм, французька література, філософія мови, нарешті українське бароко, блін!  а я сиджу і втикаю, провтиківаю тобто. Що я тут роблю? нашо? В принципі, я тут просто сиджу, розуміючи, зрештою, що це чудово, коли є вибір. От... А життя за жанром прекрасне. навіть в часи, коли дуже шнягово.
Загалом, все цікаво складається і дай Бог, щоб склалося ще цікавіше. Як нещодавно сказав myalaska: "Для мене це все якось по-новому". Не можу не погодитись, по-новому, безумовно:)
А ще Лотреамон рулить! Так шо, філологи і не зовсім, раджу. Нічого подібного ще не читала.